- навідати
- —————————————————————————————наві́датидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
навідати — див. навідувати … Український тлумачний словник
навіданий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навідати … Український тлумачний словник
навідувати — ую, уєш, недок., наві/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Відвідувати, провідувати кого , що небудь. 2) заст. Відшукувати, знаходити що небудь … Український тлумачний словник
нав'язати — I = нав язувати (змусити кого н. приймати, брати, купувати що н. усупереч бажанню), накинути, накидати; у[в]телющити, впхнути, увіпхнути, впхати, увіпхати, у[в]пихати (про конкретні, фізичні предмети); у[в]сучити (дати кому н. щось супроти його… … Словник синонімів української мови
навід — воду, ч., заст. Вказівка, порада. •• Да/ти на/від дати вказівку, порадити, навчити, як треба зробити що небудь … Український тлумачний словник
навидіти — навідати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
відвідувати — 1) = відвідати (кого бувати де н., у когось, заходити до когось, куди н., зробити візит), провідувати, провідати, навідувати, навідати, приходити, прийти (до кого), бувати (в кого, де), ходити, навіщати, навістити, візитувати; їздити (до кого),… … Словник синонімів української мови
навидіти — відвідати, навідати … Лемківський Словничок
заходити — I = зайти 1) (приходити куди н., до кого н. ненадовго, мимохідь), забігати, забігти, завертати, завернути, заскакувати, заскочити, залітати, залетіти Пор. відвідувати 1), навідатися 2) (іти кудись далеко, за якусь межу / ідучи, потрапляти далеко … Словник синонімів української мови
розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… … Український тлумачний словник